Сьогодні Всесвітній день книги та авторського права. Його відзначають щорічно з 1996 року, щоб наголосити на важливості книжки, популяризувати читання і книговидання, а також привернути увагу до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.

Читачі проєкту «Мовити» та учасники нашого книжкового клубу неодноразово запитували, чи ок читати твори, які можна знайти у вільному доступі в інтернеті. Ми поспілкувалися про це з представниками кількох українських видавництв. Принагідно запитали, з якими порушеннями авторських прав вони стикаються найчастіше та як це впливає на роботу видавництв і книжковий ринок в Україні.

З якими порушеннями авторських прав найчастіше стикаються українські видавництва?

— Люди просто беруть наші книжки та викладають їх у вільний доступ, — каже Наталія Шнир, співзасновниця видавництва «Віхола». — З цим стикаємося ми та усі інші видавництва, які роблять електронні книжки. На жаль, навіть ті, хто принципово не працює з електронним форматом, не може вберегтися від такої поведінки піратів. Люди інколи викладають скани з паперових книжок і поширюють їх далі.

— Піратські телеграм-канали «зливають» вкрадені файли за якусь символічну суму, умовно: заплати стільки-то гривень і отримай таку-то кількість книжок. Ми постійно працюємо з пошуком таких каналів, іноді їхні власники не розуміють в чому проблема — і це, вибачте за тавтологію, проблема. Не скасовував ніхто й піратських сайтів, — говорить Ірина Юрченко, head of marketing видавництва «Лабораторія».

Анастасія Нікітіна, в.о директора видавництва «Наш Формат», розповіла, що на такі телеграм-канали можуть вести безліч відео в тіктоці або реклама в інстаграмі. Крім цього, є багато репринтів та аудіоверсій книг, які також поширюються без належних прав та документів. Такі порушення потребують постійного моніторингу та заходів щодо захисту авторських прав з боку видавництва. 

Вероніка Стягайло, медіаменеджерка видавництва «Віват», виділяє чотири основних аспекти порушень.  

1. Контрафактний друк фізичних книжок. Раніше пірати друкували російські книжки, але після того, як російські книжки заборонили, пірати перейшли також на друк українських книжок. У тому числі й на друк книжок «Вівату». Це зазвичай хіти продажів.

Наприклад, є близько 20 наших книжок, які ми просто знайшли й купили на різних піратських майданчиках. Вони в поганих палітурках, у поганому дизайні, надруковані на поганому папері. Є навіть декілька дизайнів однієї й тієї самої книжки. Друкують їх зазвичай з вихідними даними якогось литовського видавництва, без зазначення конкретної інформації.

2. Піратство електронного контенту. Розповсюдження наших книжок у різних електронних форматах на піратських сайтах та піратських телеграм-каналах. Цього дуже багато. Наразі ми пробуємо з цим боротись: наприклад, розміщуємо наші електронні та аудіокниги тільки на ресурсах, які можна читати в захищеному форматі (тобто з яких неможливо завантажити файл, а можна читати в додатку). Є люди, які займаються навіть скануванням фізичних книжок, переведенням їх в пдф і викладанням на піратські ресурси.

3. Піратські переклади. Видавництво купує ліцензію на переклад якогось твору або автора і займається перекладом. А піратські перекладачі купують англійською і за допомогою штучного інтелекту, ґуґл-транслейту або поганих знань мови та літературного перекладу, перекладають цей твір і викладають в доступ. Це також піратство, тому що права на переклад є тільки у видавництва.

4. Піратський мерч. Створення різного роду продуктів (закладинок, оверлеїв, футболок тощо) на базі літературних творів. Бачимо, що на ринку досить багато подібних прикладів. Ми навіть вели діалоги з такими телеграм-каналами та ініціаторами таких дій. Деякі з них потім приходили в легальну площину — фактично купували ліцензії на створення такого мерчу, але це все ж таки досить складний процес. 

Як порушення авторського права впливають на український книжковий ринок?

Ірина Юрченко, head of marketing видавництва «Лабораторія»:

— Піратський контент знижує продажі, а з цим — і можливість видавати більше книжок, створювати нові робочі місця і якісно розвивати сам ринок, який дуже довгий час був під російською експансією. Ціна книжки — це не лише ціна друку, це й купівля прав, оплата перекладу, редагування і великої кількості іншої роботи. Завантажена з піратського ресурсу електронна книжка суттєво знижує усі ці можливості.

Анастасія Нікітіна, в.о директора видавництва «Наш Формат»:

— Найперше, це фінансові ͏͏ втрати для видавця та письменника, оскільки незаконний обмін книгами позбавляє нас можливості заробляти гроші на власній продукції.͏ Це може знизити мотивацію та продуктивність автора до написання нових книг, обмежити спроможність видавництва фінансувати розвиток книгодрукування в Україні та виплачувати гідні гонорари.

По-друге, це репутація України на світовому ринку. Через велику кількість піратських книг, іноземні автори та видавці можуть відмовляти у продажі та друку книг, задля забезпечення захисту авторських прав. Також за книги, поширенні незаконно, видавництво не сплачує роялті автору чи закордонному правовласнику.

Наталія Шнир, співзасновниця видавництва «Віхола:

— Це впливає на те, що багато колег не працюють з електронним форматом книжок. Якщо ми говоримо про перекладні тексти, то вони просто не купують відповідні права. Або ж правовласники з огляду на таку ситуацію  не мають бажання продавати такі права через те, що важко забезпечити дотримання авторських прав.

Вероніка Стягайло, медіаменеджерка видавництва «Віват»:

— Порушення авторського права можуть мати і мають серйозний вплив на український книжковий ринок. До війни ринок піратської продукції оцінювався десь приблизно у такому ж розмірі, як і ринок легальної продукції. Можливі наслідки:

• Збитки для авторів та видавництв, які витрачають час і ресурси на створення і публікацію книжок, продаж, промоцію, на те, щоб дати людям роботу тощо.
• Підірвання довіри споживачів (наприклад, приходять за легальним продуктом і не розуміють, чому так дорого, якщо можна завантажити безкоштовно або купити на ринку за 150 гривень; часто споживач навіть не розуміє, що продукт піратський).
• Неправомірне використання творів зменшує стимул для творчості та інновацій в книжковій галузі. Автори можуть боятися інвестувати час та зусилля у створення творів, якщо вони не впевнені у захисті прав. Так само видавництва або ініціативи нових видавництв можуть боятися конкуренції з боку піратства.
• Економічні втрати для країни. Логічно, що порушення авторських прав призводить до втрати доходів від продажу легальних книжок та ліцензій. Це негативно впливає як на економіку, так і на імідж країни. Зокрема на книжкову та пов’язані з нею галузі (наприклад, друкарство).
• Загроза для культурного розвитку. Піратство призводить до втрати культурної різноманітності, оскільки автори можуть уникати публікації творів, які є важливими для збереження та розвитку культурної спадщини.

Як впливають піратські сайти на роботу видавництв?

Наталія Шнир, співзасновниця видавництва «Віхола»:

— Додають нам роботи) Маю на увазі написання претензій щодо видалення піратського контенту з відповідних майданчиків. Глобально все, звісно, складніше.

Така поведінка формує зневагу до авторських прав, до самих авторів, які написали ту чи іншу книжку, створює враження, що електронний контент має бути безкоштовним попри всі зусилля, вкладені в його створення. Пірати у своєму «благородному» прагненні поширювати інформацію чомусь забувають, що кожна книжка створена автором, і що з кожної книжки автор отримує роялті. Поширюючи відповідні файли, вони фактично обкрадають автора, — Наталія Шнир, співзасновниця видавництва «Віхола».

Анастасія Нікітіна, в.о директора видавництва «Наш Формат»:

— Як і будь-яке інше видавництво, ми несемо відповідальність за легальний продаж книг перед українськими авторами та іноземними видавцями. Це наш бренд, як надійного партнера, тож нам доводиться прикладати багато зусиль, щоб захистити книги від піратських продажів.

Подібні порушення шкодять довірі читачів до нас як до видавців. Часто піратські копії бувають з вирізаними розділами (задля економії грошей, якщо йдеться про друковану продукцію), електронні файли містять віруси. Ми не можемо нести відповідальності за споживання контенту, який був придбаний не на офіційних платформах, тож радимо купувати книги у видавництвах або в партнерів, — Анастасія Нікітіна, в.о директора видавництва «Наш Формат».

Вероніка Стягайло, медіа-менеджерка видавництва «Віват»:

— Втрата доходів: піратські сайти дають доступ безоплатно або за дуже низьку ціну, що спонукає споживачів обирати саме цей формат. Видавництва вкладають значні кошти в редакцію, друк, розповсюдження книжок. Досить дорогі ліцензії перекладних книжок (авторські права а ліцензії на обкладинки). Ми формуємо рекламні кампанії для просування, створюємо фізичні книжкові магазини. Фактично піратство зменшує дохід та можливість видавництва до подальшого розвитку.

Порушення авторських прав викликає юридичні проблеми для видавництв та авторів, які можуть бути змушені витрачати час та гроші на захист свої прав у суді.

Це також вплив на репутацію. Якщо книжки видавництва поширюються через піратські сайти, це негативно впливає на репутацію серед учасників книжкового ринку. Автор приходить і каже, що його книжка на піратському сайті, робіть щось з цим, а ми фактично з цим нічого зробити не можемо. 

Якщо узагальнити — піратство підриває фінансову стабільність та репутацію видавництва. 

Ірина Юрченко, head of marketing видавництва «Лабораторія»: 

— Ми працюємо з Librarius — першим українським застосунком з системою захисту файлу електронної книжки, тому «асортимент» видавництва на піратських сайтах не такий великий. Все ж чимало часу йде на пошук і захист прав на ті книжки, які, наприклад, відсканували.

На яких онлайн-ресурсах можна легально прочитати книги вашого видавництва?

Ірина Юрченко, head of marketing видавництва «Лабораторія»: 

— У застосунку Librarius, а слухати аудіокниги — у застосунках Megogo і Абук. Таким чином читач підтримує і видавництво, і компанії, які відповідально ставляться до контенту й розвитку ринку, і, власне, інвестує у розвиток українського книжкового ринку та нові книжки українською.

Вероніка Стягайло, медіаменеджерка видавництва «Віват»:

— Ми сталою практикою поширюємо наші книжки на тих ресурсах, де не можна скачати книжку файлом. Маємо прямий контракт із Google Books — там можна купити всі книжки нашого видавництва. Співпрацюємо з українськими платформами: Абук (електронні книжки та аудіо), MEGOGO (аудіо), Librarius (електронні книги), Yakaboo (електронні книги). 

Також ми працюємо з іноземними агрегаторами електронного контенту, які розповсюджують наші книжки на багатьох іноземних майданчиках у різних країнах. Наприклад на американському Amazon.

Анастасія Нікітіна, в.о директора видавництва «Наш Формат»:

— Перш за все, це наш офіційний сайт. Читачі можуть як завантажити електронну книгу на зручний для них гаджет або програму для читання, так і читати безпосередньо у нас на сайті.

Також офіційними дистриб’юторами електронних книг видавництва є Librarius, Google Play та Абук. Крім цього, на Абук також можна придбати аудіокниги. Ці сервіси мають захищений формат читання та прослуховування цифрового контенту, а завдяки їхній офіційній діяльності ми, як видавництво, маємо змогу оплачувати авторам гонорари за їхню працю.

Наталія Шнир, співзасновниця видавництва «Віхола»:

— На всіх тих, які продають контент. І мова не про 20 грн за книжку десь на просторах інтернету. Так, такі пропозиції зʼявляються не лише в інстаграмі та телеграм-каналах, а й на цілком звичних для вас платформах, де ви купуєте ті чи інші товари. Книжки можна замовляти у нас на сайті, зокрема, на сайтах Якабу чи книгарні «Є», читати у Лібраріусі і т.д.

Дуже простий спосіб зрозуміти, чи цей контент розміщено легально:  якщо ціна суттєво нижча (не 160 грн за книжку, а 25 грн), якщо вам продають доступ до каналу з книжками чи за окремі файли приватні особи (ні ми, ні інші видавництва так не працюють). Тому якщо сумніваєтеся, просто зайдіть на сайт видавництва і подивіться ціни на електронки. Або ж на сайти тих ресурсів, яким довіряєте. Абуку, наприклад. Вони, окрім аудіо, також почали працювати з електронними книжками, — Наталія Шнир, співзасновниця видавництва «Віхола».

Український книжковий ринок росте та розвивається, а видавництва працюють у надскладних умовах. Підтримуйте їхню роботу: купуйте та читайте книги легально. Відвідуйте події, які організовують видавництва. А якщо їхня робота вам важлива — напишіть про це і подякуйте.