Ми вирішили трохи пофантазувати й уявити, що відповідав би батько Тарас, якби ми записували з ним коротке інтерв’ю. За мотивами його творів «поговорили» трохи про російську війну проти України.

А ще Тарас Григорович розповів, що він думає про так званих хороших росіян та вєлікую русскую культуру.

— Тарасе Григоровичу, чому вони до нас постійно лізуть?

— Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять до домовини.

— Дехто каже, що це війна путіна, а не росіян. Мовляв, багато хто з них проти, але нічого не може вдіяти. А як думаєте ви: чи підтримують росіяни війну проти України?

— А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Як ягнята; «Нехай,— каже,
Може, так і треба».

— Треба крові, брата крові,
Бо заздро, що в брата
Є в коморі і надворі,
І весело в хаті!
«Уб’єм брата! спалим хату!»

— Ви дуже добре знаєте росіян. Якою є їхня ментальність? Що це за люди?

— Дивлюсь, цар підходить
До найстаршого… та в пику
Його як затопить!..
Облизався неборака
Та меншого в пузо —
Аж загуло!.. а той собі
Ще меншого туза
Межи плечі; той меншого,
А менший малого,
А той дрібних, а дрібнота
Уже за порогом
Як кинеться по улицях,
Та й дівай місити
Недобитків православних,
А ті голосити.

— До росіян міцно вчепилася назва крадіїв унітазів — метуть з домівок українців все, що бачать. А ще грабують музеї, нищать культурні пам’ятки. Вони завжди такими були?

— Як Січ руйнували,
Як москалі срібло, золото
І свічі забрали.

— Москалики що заздріли,
То все очухрали.
Могили вже розривають
Та грошей шукають.

— На жаль, чимало українських співаків після початку війни у 2014-му працювали в росії. Хтось робить це досі. Що ви про це думаєте?

— Коли хочеш грошей
Та ще й слави, того дива,
Співай про Матрьошу,
Про Парашу, радость нашу.

— Дехто з українців досі захищає вєлікую русскую культуру й протестує проти перейменування вулиць чи демонтування пам’ятників. Наприклад, пам’ятник Катєріні в Одесі демонтували лише в кінці грудня — майже через рік після повномасштабного вторгнення.

— Первому — вторая
Таке диво наставила.
Тепер же я знаю:
Це той первий, що розпинав
Нашу Україну,
А вторая доканала
Вдову сиротину.
Кати! кати! людоїди!
Наїлись обоє.

— Що ви думаєте про мовне питання?

— На москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово.

— У ці важкі часи нас дуже зміцнюють та підіймають на дусі ваші вірші. Скажіть кілька слів підтримки всім українцям.

— Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.

— Борітеся — поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!

— Вас називають Пророком. Напророкуйте, чим для нас усе закінчиться.

— І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі…

Використано уривки з поем «Сон», «Гайдамаки», «Невольник», «Великий Льох», «Кавказ», листів Тараса Шевченка та передмови до одного з видань «Кобзаря».